новини

Держзакупівлі ставлять поза законом

Учасники тендерів за визначенням постачальників для бюджетних організацій можуть позбутися можливості оспорювати їх результати. Поча ток цьому процесу поклав Господарський суд столиці, відмовившись анулювати результати госзакупочного конкурсу, оскільки служителі Феміди визнали незаконним базове кабмінівське Положення про порядок закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Якщо й інші суди візьмуть на озброєння цей аргумент, держзакупівельні тендери остаточно перетворяться на фікцію.

Суть суперечки полягала в тому, що один з учасників тендеру на сервісне обслуговування устаткування Центру друку Київського міського філіалу ВАТ «Укртелеком» не погодився з його результатами і в судовому порядку зажадав зобов'язати держмонополію відмінити підсумки конкурсу. Як вважав позивач (ТОВ «Мегапрінт Сервіс»), тендер був проведений з порушенням вимог Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №921 від 17 жовтня 2008 р. Проте в задоволенні позову було відмовлено.

У цілому це могла б бути звичайна суперечка між держструктурою і скривдженим учасником конкурсу, які сотнями розглядають   М інекономіки і господарські суди. Коли б не мотивація, за як ою столичні служителі Феміди при стали на бік відповідача, визнавши незаконними урядові правила проведення держзакупівель. Такий висновок суддя Тамара Троф и менко зробила виходячи з раніше ухваленого рішення КС (№22-рп/2008 від 9 жовтня 2008 р.), згідно із як им сфера держзакупівель повинна регулюватися тільки законами і Верховна Рада не може делегувати ці повноваження іншому держ органу, зокрема Кабміну. А оскільки Положення уряду незаконн е , то і будь-яке порушення його вимог не може розглядатися Господарським судом (відповідно до Господарського кодексу Госп суд може застосовувати в судочинстві акти державних і інших органів, тільки якщо вони не суперечать законодавству). «Якщо у судді є підозри щодо того, чи відповідає документ законам України, він повинен припинити розгляд справи і поставити питання про пояснення сумнівної норми перед ВСУ, який, у свою чергу, або сам дає правову оцінку цій нормі, або вносить відповідне представлення до Конституційного суду. І лише після отримання результатів суддя Госп суд у продовжує розглядати справу. А ось Тамара Троф и менко вирішила, що може сама оцінювати законність постанови », — говорить «ДС» партнер юридичної компанії «Тарас ов і партнери» управляючий Андрій Тарас ов .

Не дивлячись на відсутність в Україні прецедентного права, юристи побоюються, що логікою служителів Феміди столичного Госпсуд у можуть скористатися і їх ні колеги. «Оскільки суд вважає урядове Положення, що регламентує держзакупівельні процедури, недійсним, сторона, що програла, може апелювати до того, що закупівля взагалі не повинна була проводитися. Адже згідно із Конституці єю органи державної влади і місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі і в спосіб, передбачені Конституцією і законами. Немає способу, тобто закону про держзакупівлі, немає і дії. Але ос каржувати сам факт проведення тендеру — тобто дії держорган у — потрібно вже не в Господарському, а в Адміністративному суді. Проте на відміну від Господарського Кодекс адміністративного правосуддя не припускає обов'язку суду перевіряти, чи відповідає постанова Кабміну законодавству. Тобто для Адмінсуд у Положення буде дійсним. А значить, нема на що скаржитися», — пояснює пан Тарас ов.

Таким чином, учасники конкурсів із відбору постачальників товарів і послуг для бюджетних установ можуть взагалі позбутися найбільш ефективного механізму оскарження результатів тендеру — через суд. Альтернативним варіантом може стати оскарження результатів конкурсу в Мінекономіки. Але міністерство приймає такі скарги лише протягом 15 днів після порушення і лише до укладення договору між замовником і переможцем. Дос татньо затримати терміни о прилюднення результатів торгів або максимально оперативно укласти договір з переможцем, і під юрисдикцію міністерства справа вже не підпадає. Зовсім не проводити конкурси держоргани не можуть: вони зобов'язані діяти згідно із норматив ом Кабінету Міністрів, не роздумуючи над тим, чи відповідає він Конституції. Але знаючи, що суди не задовольнятимуть позови про порушення закупівельних процедур, корупціонери в міністерствах і наближених до них компаніях-постачальниках стануть набагато сміливіші, що може у багато разів збільшити кількість зловживань у сфері держзакупівель. «Чиновникам вигідно, щоб тендери працювали на напівлегальній основі. Можливо, чинні зараз правила не вписуються в чиюсь приватну схему. Тому і з'являються такі рішення судна, в яких урядові нормативи, що регулю ть сферу держзакупівель, визнаються незаконними. Але ж на сьогоднішній день це єдиний документ, який встановлює хоч якісь правила роботи на ринку, і їх ігнорування може привести до непередбачених наслідків», — резюмував голова С пілки громадських організацій «Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів» Владислав Зубар.

http://www.dsnews.ua/economy/art42538.html